Види обліку робочого часу працівників

У цій статті розповімо, які сьогодні бувають режими робочого часу, і чого щодо них вимагає чинний Трудовий Кодекс. Також поговоримо про те, як саме враховувати різні види використання робочого часу, за допомогою яких засобів та інструментів можна зробити процес реєстрації початку та закінчення роботи співробітників максимально простим та зручним.

Навіщо потрібний облік робочого часу

Облік робочого дня - це обов'язок роботодавця, закріплена його діючим законодавством. Чітко пояснює, що таке режим праці та облік робочого дня, і навіть дає розуміння допустимої тривалості роботи.

Дотримання законодавчих вимог щодо принципу контролю виробничої діяльності не лише захистить від претензій з боку наглядових та контролюючих органів, а й допоможе вирішити комплекс кадрових та управлінських завдань.
  - Моніторинг та виявлення проблем, пов'язаних з ефективністю трудовитрат.
  - справедливий розрахунок заробітної плати співробітників.
  - зміцнення трудової дисципліни всередині колективу.
  - контроль термінів виконання виробничих завдань та виявлення можливих причин їх зриву.

Здійснюючи контроль часу роботи, можна оперативно знаходити та ліквідувати слабкі місця в організації трудового розпорядку дня, а також вводити адекватну та обґрунтовану систему грошової мотивації для сумлінних працівників.
Маючи нагоду, пропонуємо відео тренінги робота з запереченнями та сумнівами клієнтів, також, відео тренінг Управління запасами товарів та готової продукції, що проводить Ярослав Степченков, бізнес практик.

            Режими роботи підприємства: нормований, ненормований, змінний, вільний

Існують різні види режимів робочого дня. Розклад може бути п'ятиденним, збудованим за схемою 2/2, 3/2. Кожна організація сама собі визначає, який із варіантів найкращий. Вибираючи кращу схему організації внутрішнього розпорядку, керівники зазвичай спираються як на діючі норми праці, а й у масштаб бізнесу, його специфіку та інших чинників, які мають індивідуальний характер.

Роботодавець може встановити нормований, ненормований або позмінний розклад. Також допускається можливість роботи за вільним графіком. Вибраний варіант впливає на методику контролю службового розпорядку, а разом із цим формує такі особливості функціонування компанії:
  - Тривалість робочого дня;
  - Наявність перерв для відпочинку, їх протяжність;
  - кількість годин у трудовій семиденці;
  - порядок чергування вихідних та робочих днів;
  - Можливість наднормативної виробничої діяльності.

Розглянемо докладніше, які саме бувають режими роботи підприємства, а також поговоримо про те, з якими особливостями доведеться мати справу з кожним з доступних варіантів.

1. Нормований режим.
Він зазвичай встановлюється для адміністративного персоналу, офісних працівників та службовців державних органів. Нормований режим праці має набір таких характеристик.
  - восьмигодинний робочий день із сумарною протяжністю виробничого тижня до 40 годин.
  - Два фіксовані вихідні - зазвичай субота та неділя.
  - Робота лише у денну зміну.

Нормований робочий день або так звана «п'ятиденка» допомагає рівномірно розподілити щоденні виробничі завдання та тимчасові витрати на їх виконання. Саме в цьому полягає плюс даного принципу організації роботи. Нормований робочий час, як правило, включає близько 20 будніх та 8 неробочих днів протягом місяця. Точна кількість може змінюватися в залежності від фактично відпрацьованого годинника, а також від протяжності самого календарного циклу. При перевищенні встановленої законом норми переробку працівника доведеться оплачувати додатково. Також можна компенсувати витрати зайвим оплачуваним відгулом.

2. Ненормований режим.
Цей розпорядок зазвичай встановлюється для окремих категорій працівників і робиться це за індивідуальною узгодженістю з керівництвом. Ненормований розклад характеризується такими специфічними особливостями.
  - Відсутність фіксованих тимчасових кордонів початку та закінчення виробничої діяльності протягом дня.
  - 40 годинний робочий тиждень без чітко встановлених уїк-ендів.
  - Облік обсягу виробітку та службових трудовитрат за тижневою нормою.
  - Переробки, викликані виробничою необхідністю, компенсуються працівнику додатковими днями оплачуваної відпустки або грошовою надбавкою до фіксованого заробітку.

Ненормований режим праці робить контроль відпрацьованого часу складнішим, ніж за «п'ятиденки». Однак і тут системний облік робочого часу цілком можливий, якщо заручитися підтримкою спеціальних систем та інструментів.

3. Змінний режим.
Цей формат так само, як і нормований щоденний облік робочого часу, вважається одним із найпопулярніших. Змінний режим праці зазвичай встановлюють у компаніях, що мають досить тривалий чи цілодобовий графік. Такий принцип роботи має такі специфічні риси.
  - Можливість виходу співробітників як у денну, так і у нічну зміну.
  - варіативність довжини трудового дня від 6 до 24 годин.
  - Змінне чергування виробничих циклів із вихідними, які не обов'язково мають збігатися із суботою чи неділею.
  - подвійна оплата за роботу на уїк-енд та виконання службових обов'язків святкові дні.

Змінний режим праці для працівників підприємства передбачає необхідність дотримання нормальної тривалості робочого тижня. Вона за будь-якого типу організації залишається рівною 40 годин на тиждень. Якщо ж за підсумком звітного періоду уникнути переробок не вдалося, вони повинні бути компенсовані за допомогою грошової виплати або за рахунок збільшення кількості дозволених оплачуваних відгулів.

Позмінний режим роботи підприємства, як та інші варіанти, виключає можливості фіксованої оплати труда. Вона розраховується за кількістю фактично відпрацьованих змін протягом звітного періоду. Деякі компанії встановлюють відрядну систему грошової винагороди. Це також не суперечить нормам закону.

4. Вільний режим.
  Нагадаємо, що до допустимих видів обліку робочого часу належать і так звані спеціальні гнучкі графіки. Щоправда, їх застосовують негаразд часто, як описані вище схеми. Зазвичай вільно вибудовують свій розпорядок лише представники керівного складу, відряджені спеціалісти, а також ті, хто працює на віддаленні. При гнучкому розкладі співробітник сам визначає межі початку та закінчення роботи, а також вільний на свій розсуд встановлювати число та довжину перерв на відпочинок.

Для нарахування заробітної плати тим, хто працює за вільним розпорядком, враховується кількість фактично відпрацьованих годин. Понаднормова робота оплачується в подвійному розмірі або з використанням коефіцієнта 1,5.

P/S онлайн тренінги з нашого сайту - онлайн тренінг продажі В2В, КОНФЛІКТОЛОГІЯ та робота з запереченнями, онлайн бізнес тренінги та семінари для керівників, менеджерів, HR, а також онлайн корпоративні тренінги з продажу для продавців, керівників відділів з продажу. І дуже корисна стаття - як підвищити ефективність роботи працівників?  Також, облік робочого часу співробітників: для чого потрібний і як вести. Не пощкодуєте...