Як скринінг раку щитоподібної залози допомагає виявити пухлини: експертні відповіді на найважливіші

Рак щитоподібної залози є одним із найпоширеніших ендокринних злоякісних новоутворень, захворюваність на який стрімко зростає протягом останніх десятиліть. Завдяки сучасним методам скринінгу більшість випадків виявляється на ранніх стадіях, що суттєво покращує прогноз лікування та якість життя пацієнтів. Давайте розберемося у ключових аспектах скринінгу раку щитоподібної залози.

Скринінг раку щитоподібної залози базується на комплексному підході, який включає декілька взаємодоповнюючих методів діагностики. Ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози має високу чутливість — 85-95% — і дозволяє виявити навіть невеликі вузлові утворення розміром від 2-3 міліметрів. Це критично важливо, оскільки чим раніше виявлено пухлину, тим легше її лікувати. Використання стандартизованих систем оцінки ризику, таких як TI-RADS (Thyroid Imaging Reporting and Data System), дозволяє лікарям точно визначити, які вузли потребують подальшого обстеження, відрізняючи потенційно небезпечні від доброякісних.

Які методи скринінгу найефективніші для виявлення раку щитоподібної залози?

Сучасний алгоритм скринінгу включає послідовне використання кількох методів діагностики.

1. Пальпація шиї: Первинне обстеження починається з пальпації шиї, яка, попри низьку чутливість (15-50%), залишається доступним методом первинної діагностики. Це дозволяє виявити великі та поверхневі утворення.
2. Ультразвукове дослідження (УЗД): Основним і найбільш інформативним методом скринінгу є УЗД щитоподібної залози з використанням класифікацій EU-TIRADS або ACR TI-RADS. За результатами європейських досліджень, застосування TI-RADS системи дозволяє значно підвищити точність діагностики: ризик злоякісності для категорії TR1 становить лише 0,3%, тоді як для TR5 — 35%, що допомагає уникнути непотрібних втручань.
3. Тонкоголкова біопсія під контролем УЗД (ТАБ): Призначається при виявленні вузлів категорії TI-RADS 4-5. Ця процедура має надзвичайно високу чутливість (95-98%) та специфічність (90-95%), дозволяючи отримати зразки клітин для гістологічного дослідження та поставити точний діагноз.
4. Молекулярне тестування: Набуває все більшого значення, особливо при невизначених результатах цитологічного дослідження після ТАБ. Сучасні молекулярні панелі, такі як ThyroSeq v3 та Afirma GSC, дозволяють виявити специфічні генетичні мутації (зокрема BRAF, RAS, RET/PTC) та підвищити точність діагностики на 15-20%, що допомагає визначити подальшу тактику лікування.

Хто належить до групи ризику та потребує регулярного скринінгу?

Регулярний скринінг особливо важливий для певних груп людей з підвищеним ризиком:

• Спадкові синдроми: Найвищий ризик розвитку раку щитоподібної залози мають особи з спадковими синдромами множинної ендокринної неоплазії типу 2A та 2B (MEN2A, MEN2B), у яких ризик перевищує 90%. Таким пацієнтам рекомендується генетичне тестування та профілактична тиреоїдектомія (видалення щитоподібної залози) в дитячому віці.
• Опромінення голови та шиї: Особи, які зазнали опромінення голови та шиї в дитинстві, мають у 5-10 разів вищий ризик і потребують щорічного УЗД, починаючи через 5-10 років після експозиції.
• Стать та вік: Жінки хворіють на рак щитоподібної залози в 3-4 рази частіше за чоловіків, особливо у віці 40-60 років.
• Доброякісні захворювання щитоподібної залози: Такі стани, як зоб або автоімунний тиреоїдит (наприклад, тиреоїдит Хашимото), підвищують ризик у 2-3 рази.
• Сімейний анамнез: Родинний анамнез раку щитоподібної залози у близьких родичів збільшує ризик у 3-5 разів і є показанням для регулярного моніторингу.

Чи рекомендується масовий скринінг раку щитоподібної залози?

Провідні міжнародні організації, включно з Американською превентивною службою (USPSTF) та Європейською тиреоїдною асоціацією, не рекомендують рутинний масовий скринінг раку щитоподібної залози для осіб із середнім ризиком. Це пов'язано з високою частотою гіпердіагностики (виявлення пухлин, які ніколи б не спричинили проблем протягом життя пацієнта) та можливими шкодами від надлікування (непотрібні операції та інші втручання). Проте скринінг однозначно рекомендується для осіб з підвищеним ризиком, включаючи тих, хто має родинний анамнез, генетичні мутації або зазнав радіаційного опромінення.

Український досвід, особливо в постчорнобильський період, демонструє важливість саме цільового скринінгу. Дослідження когорти UkrAm показали 5,25-кратне підвищення ризику розвитку раку щитоподібної залози на кожен грей дози опромінення, що підтверджує необхідність моніторингу груп ризику.

Сучасні рекомендації європейських експертів наголошують на необхідності індивідуалізованого підходу до скринінгу з урахуванням особистих та сімейних ризикових факторів. Використання стандартизованих протоколів діагностики та системи EU-TIRADS дозволяє оптимізувати процес скринінгу та мінімізувати непотрібні втручання, фокусуючись на тих випадках, де це дійсно необхідно.

Якщо у вас є будь-які сумніви щодо стану вашої щитоподібної залози, або ви належите до групи ризику, не соромтеся обговорити це питання з вашим сімейним лікарем або ендокринологом. Своєчасне звернення та виконання рекомендацій фахівців — це ваш найкращий захист та запорука довгого і здорового життя.