Нормування праці на підприємстві, навіщо потрібне і як реалізується

Розібрали основні питання про нормування праці: що це таке, основні завдання та види (норма часу, обслуговування, виробітку). Методи впровадження, структура робочого часу, розрахунок чисельності, вимоги до нормувальників та мотивація — все це потрібно, щоб досягати планових показників на підприємстві у визначені терміни.

Що таке нормування праці?
Нормування праці — це співвідношення виконаної співробітником праці та часу, що він витратив досягнення цього результату. Це дослідження дозволяє визначити трудовитрати та ефективність працівників.

Організації встановлюють норми праці, орієнтуючись на галузеві та міжгалузеві положення.

*** Організації використовують розрахунок нормування праці, щоб встановлювати рівень заробітної плати працівників, прогнозувати власну діяльність та правильно розпоряджатися бюджетом.
Маючи нагоду, пропонуємо корпоративні тренінги нормування праці, що проводить тренінгова компанія NBC.UA 

Розмір зарплати залежить від кількох факторів - умов, складності, кількості виконаних завдань, а також стажу та кваліфікації співробітника тощо. буд.

Які завдання вирішує нормування?
Кожна компанія встановлює нормування праці задля досягнення поставленої мети. Цілі можуть відрізнятися залежно від специфіки діяльності, але є загальні завдання нормування праці:
- Розрахувати витрати на виробництво товару;
- Визначити собівартість однієї одиниці продукції (товару або послуги);
- встановити зарплату працівникам, адекватну витраченим зусиллям;
- Сформувати систему мотивації для працівників;
- класифікувати оплату праці, виходячи з кваліфікації та чисельності співробітників;
- Витрачати бюджет грамотно;
- Планувати процеси на підприємстві.

Завдання нормування праці умовно можна поділити на дві категорії - точкові (встановлення ціни робочої сили) та глобальні (планування, розпорядження бюджетом).
Також, можемо запропонувати вебінари нормування праці в Україні, тільки практика.  

Норми праці у ТК
Трудове законодавство зобов'язує підприємства встановлювати норми праці з урахуванням типових норм праці, процесів з виробництва, використовуваних технологій, рівня устаткування й техніки (ст. 160 ТК). Що впливає на норми праці:
- Техніка на підприємстві (обладнання, верстати, інструменти тощо) та ефективність технологій. Наприклад, верстат цого року потужніший і продуктивніший за верстат 2022 року.
- режим використання техніки та грамотне розміщення робочих місць на підприємстві. Обладнання повинно працювати в строго відведений годинник, щоб не перегріватись і не ламатися, інакше працівники не зможуть виконати свої завдання в повному обсязі.
- Безпека на виробництві, дотримання трудового годинника та перерв на відпочинок. Працівники не повинні ризикувати своїм здоров'ям, щоб виконати чи перевиконати план.

Одні з основних принципів нормування праці організації — це розумність і обгрунтованість.

Види норми праці.
У Трудовому кодексі та юридичній літературі перераховані види норм праці:
- Норма часу;
- Норма обслуговування;
- норма виробітку;
- Норма чисельності.
- Наприклад, норма чисельності – це кількість працівників різних професій та з різними компетенціями для досягнення мети в окремому підрозділі (цех, департамент тощо).

За тривалістю дії норми праці поділяються на категорії:
- Постійні – зазвичай їх вказують у внутрішніх регламентах організації та діють вони безстроково, доки керівництво не перегляне їх.
- Тимчасові – їх встановлюють, наприклад, щоби працівники розібралися з новою виробничою технікою.
- Разові - вони запроваджуються, коли співробітники повинні вирішити конкретно поставлені завдання.

Норми у створенні встановлюються з урахуванням умов праці, робочих годин, напрями діяльності тощо. Розглянемо докладніше найпоширеніші планові показники.
Читайте також - Що таке нормування праці? Які завдання вирішує система нормування праці? 

Норма часу.
Норма часу – це показник, який допомагає побачити, скільки часу потрібно працівникові чи групі працівників, щоб виконати одну одиницю роботи за певних умов.

Норма часу складається з різних показників:
- Оперативний час (Топ);
- Час обслуговування робочого місця (Тоб);
- Час відпочинку (перерва, індивідуальні потреби) (Тотл);
- час підготовчо-заключних робіт (ТПЗ).

Більша частина - це оперативний час (Топ), який, у свою чергу, складається з двох показників:
- Основний час (То);
- Допоміжний час (Тв).
Зазвичай показники Тоб, Тотл і ТПЗ підсумовуються та переводяться у відсоток від оперативного часу.

Приклад:
- Робочий на меблевій фабриці збирає шафу за 6 годин (оперативний час).
- обслуговування робочого місця займає 30 хв (Тоб).
На перерву та особисті потреби у нього йде 1 година (Тотл).
- Підготовчо-заключні роботи займають 30 хв (ТПЗ).

Відповідно, один робітник виконає одиницю роботи (збере шафу) за 8 годин. Бригада з чотирьох осіб зробить цю роботу за дві години, а вісім осіб за одну годину.

Норма обслуговування.
Норма обслуговування - це показник, скільки один працівник або група фахівців повинні обслуговувати об'єктів за певний проміжок часу з урахуванням технічних умов роботи.

Наприклад, працівники енергомереж повинні обійти 50 квартир протягом зміни або прибиральниця має помити п'ять під'їздів за день.

Норма виробітку.
Норма виробітку - це обсяг роботи, який повинен виконати один працівник або група працівників за певний час, наприклад, виготовити партію товару за зміну.
Пропонуємо семінари нормування праці в Україні, онлайн та офлайн.  

* Ефективність виробітку залежить від умов праці, які організовані на виробництві. Працівники повинні користуватися справним обладнанням, у безпечному приміщенні, використовувати лише якісну сировину тощо. Усе це забезпечує повноцінне виконання трудових функций.

Якщо роботодавець не створив сприятливі умови праці, вина за зниження виробничих обсягів лягає нею. У цьому випадку співробітники однаково повинні отримати оплату за робочий день або виконаний обсяг. Якщо на виробництві виникли обставини, які завадили виконати план із незалежних від співробітника чи роботодавця причин, то співробітник повинен отримати оплату щонайменше 2/3 свого окладу або ставки тарифу.

Норми виробітку складаються з наступних показників:
- час, на який розраховується норма виробітку (Тр);
- норма часу виконання одиниці роботи (Нвр).
Формула розрахунку норми виробітку при виконанні роботи групою (бригадою):

Норма виробітку (Нв) = Тр (Р/Нвр), де Р - кількість робочих, що виконують одиницю роботи.

Приклад:
- Один робітник збирає шафу за 8 годин.
- Нам потрібно визначити норму виробітку для трьох робітників.
Нв (норма виробітку) = 8 (3/8) = 3 години.

Виходить, троє робітників зберуть одну шафу за 3 години. Це допомагає керівнику, наприклад, встановити норми виробітку для бригад із трьох осіб на восьмигодинний робочий день.

Норма чисельності.
Норма чисельності - це показник, скільки необхідно співробітників для виконання певного обсягу робіт за заданий період часу. Ця норма показує, скільки людей потрібно, щоб робота була виконана якісно, вчасно та без перевантажень.

Правильно розрахувавши норму виконання певного обсягу, організація не витрачає зайві гроші на зарплати надлишкового персоналу і, навпаки, уникає нестачі співробітників, що може сповільнити виконання завдань. Знаючи норму чисельності, легше складати графіки, розподіляти зміни та забезпечувати безперебійну роботу. Якщо співробітників занадто мало, вони будуть перевантажені, що зменшить якість роботи. Якщо їх дуже багато, частина людей залишиться без діла.

Наприклад, продуктовий магазин має продати за день одну тисячу товарів. Один касир встигає продати лише 500 товарів. Отже, керівнику треба взяти на роботу ще одного касира, щоби виконувати план.

Методи організації нормування. 
Щоб встановити норми, використовують різні методи нормування праці. Розглянемо основні їх.
- аналітичний метод нормування праці. Роботу розбивають деякі етапи (операції) і кожної операції визначають, скільки часу потрібно. Спочатку вивчають процес — що й у якій послідовності робить працівник. Потім заміряють час на кожну операцію з огляду на фактори, які можуть вплинути на швидкість роботи (наприклад, обладнання або кваліфікацію співробітника). Наприклад, на швейній фабриці визначають, що розкрій тканини займає 10 хвилин, а пошиття футболки – 50 хвилин. Це і є норма часу за етапами.
- Дослідно-статистичний метод нормування праці. Норми встановлюються з урахуванням попереднього досвіду чи статистичних даних. Аналізують, скільки роботи виконувалося за певний час у минулому, та використовують ці дані як основу для норм. Наприклад, минулого року один співробітник за зміну збирав 15 стільців. На основі цього встановлюється норма виробітку.
- хронометражний метод нормування праці. Вимірюється фактичний час, який працівник витрачає виконання роботи. Спостерігач з секундоміром фіксує час виконання кожної операції. Якщо на складання одного випорожнення у працівника пішло 45 хвилин, цей час беруть за основу норми.
- еталонний метод нормування праці. Норми встановлюються з урахуванням еталонних (найкращих) показників, досягнутих співробітниками. З усієї команди обирають співробітника, який виконує норми виробітку максимально швидко та якісно. Його результат стає зразком. Якщо найкращий працівник за годину пошив п'ять футболок, це значення береться за норму.
- Розрахунково-аналітичний метод нормування праці. Використовується теоретичний розрахунок на основі виробничих умов та досвіду експертів. Норма часу визначається виходячи з характеристик обладнання, технології та обсягу роботи. На конвеєрі одна деталь обробляється за дві хвилини. Знаючи це, розраховують скільки деталей можна обробити за зміну.

*** Кожен метод нормування праці допомагає краще організувати роботу, оптимізувати процеси та забезпечити справедливу оцінку праці. Вибір способу залежить від типу роботи, ресурсів підприємства міста і цілей нормування.
Статті з нашого сайту - Мерчендайзинг, як він впливає на продаж. Ключові поняття практичного мерчендайзингу. Також і про, що таке мерчандайзинг та як ним скористатися покупцю. Правила мерчандайзингу.